Пріоритетні напрями реформування  управління та охорони водних ресурсів на період 2006-2015 років

Водні ресурси на території країни розподілені дуже нерівномірно, утворюючи зони надмірного та недостатнього водозабезпечення. За стандартами ООН Україна за сумарними запасами власних поверхневих і підземних водних ресурсів належить до малозабезпечених держав.

Мають місце негативні зміни в гідрологічному режимі природних водотоків і водойм, підвищення ризику руйнації гідротехнічних споруд і комплексів, відсутність дієвого захисту від руйнівної дії природних вод.

Крім того, створення в Україні великих водогосподарських комплексів – водосховищ, каналів, водоводів, каскадів гідровузлів, систем водопостачання та зрошення потребують сьогодні  удосконалення системи управління водними ресурсами і їх охороною.

Тому одним із головних завдань комітету є відпрацювання науково- обґрунтованих пропозицій щодо поетапного реформування діючої системи управління і охорони водних ресурсів, що забезпечить сталий розвиток економіки і соціальної сфери  країни та екологічну безпеку.

Найбільш ефективним у міжнародній практиці та таким, що відповідає головним засадам Рамкової Водної Директиви Європейського Союзу, є басейновий принцип управління, використання та охорони вод.

Необхідність впровадження принципів басейнового управління в Україні визначена Водним кодексом України і Загальнодержавною програмою розвитку водного господарства України. 

Враховуючи досвід управління водними ресурсами країн - членів і кандидатів в члени ЄС - Угорщини, Швеції, Данії й інших та концептуальні засади адміністративної та адміністративно-територіальної реформи в Україні, впровадження нових підходів у практику державного управління водними ресурсами буде проводитися поступово за детально опрацьованим перспективним планом дій, розрахованим на досягнення основних цілей у три етапи.

Перший етап реформування (2006-2009 роки)

 Крім  діючих шести управлінь, в басейнах річок Дніпро, Сіверський Донець, Південний і Західний Буг, Дністер та річок Криму будуть створені нові басейнові управління, а саме: в басейні Дунаю, Тиси, Десни, Прип’яті, Верхнього і Нижнього Дніпра та річок Приазов’я.

Комітетом у 2006 році удосконалено структуру управління водами в басейні Дністра і Прута. На базі Чернівецького облводгоспу та Дністровського басейнового управління водними ресурсами річок Дністра, Пруту і Сірету створено Дністровсько-Прутське басейнове управління водних ресурсів. Передбачається розробка та впровадження пілотного проекту  з організаційно-економічного і практичного опрацювання моделі управління, використання і охорони вод на основі басейнового принципу.

У рамках пілотного проекту будуть напрацьовані:

- Положення про басейновий принцип управління;

-  Положення про Басейнове управління;

-  Положення про Басейнову раду районів річкових басейнів (суббасейнів);

- Положення про регіональні управління водних ресурсів відповідно до вимог адміністративно-територіальної реформи;

-  Положення про регіональну Басейнову раду;

- Порядок регіонального співробітництва та укладання міжобласних та міжрайонних угод;

 - Плани управління водами річкового басейну та Схеми інтегрованого управління водами річкового басейну Довгострокової цільової басейнової програми комплексного розвитку та поточні плани щодо її реалізації;

- Механізм фінансування та виконання програм і заходів на басейновому та регіональному рівнях;

- Порядок проведення моніторингу виконання заходів програм і планів реформування управління і охорони вод.

У перспективі басейнові управління здійснюватимуть практично повний обсяг функцій щодо управління водними ресурсами, включаючи вивчення стану водних ресурсів, ведення їх обліку, видачу дозволів на спеціальне водокористування, охорону вод, забезпечення захисту від шкідливої дії вод, моніторинг вод, паспортизацію,  кадастр та інші. Їх структурні підрозділи управління водного господарства, на балансі яких знаходяться основні фонди, будуть  забезпечувати захист від шкідливої дії вод, перерозподіл та охорону водних ресурсів, інші функції в межах їх  компетенції і працювати в рамках басейнових угод.

З метою зменшення фінансового навантаження на бюджет, підвищення технічного            рівня інженерних споруд та раціонального використання водних ресурсів передбачається запровадити два пілотні проекти із забезпечення галузей економіки водними ресурсами на базі Північно-Кримського каналу та водогосподарських об’єктів Херсонської області.

1. Пілотний проект на базі Північно-Кримського каналу.

Метою проекту є   перетворення управлінь каналів, які утримуються за рахунок бюджету і забезпечують міжбасейновий перерозподіл водних ресурсів, у державні підприємства із змішаною формою фінансування та залученням коштів місцевих бюджетів та вітчизняних  інвесторів.

Для цього необхідно переглянути тарифи із спецводокористування в розрізі галузей економіки та регіонів щодо їх оптимізації в частині покриття витрат, пов'язаних з відповідною вартістю води як природного ресурсу і вартістю виробленої продукції.

Розробити по кожному управлінню каналів норми виробничих витрат, пов'язані з подачею води водокористувачам та утриманням в належному технічному стані основних фондів. Для цього необхідно узгодити на державному рівні механізм дотації з державного бюджету фактичних витрат у розмірі 20-30 відсотків шляхом  внесення змін до чинних нормативно-правових актів, які регламентують перелік та порядок надання платних послуг, ціноутворення та інших.  

У процесі експерименту розробити:

-  оптимальну економічну модель підприємства з подачі води;

-  структуру та статут державного підприємства;

- фінансово-економічний механізм фінансування, включаючи плату за подачу води водокористувачами та надання бюджетної дотації;

-   перспективний план раціонального використання водних ресурсів;

-  автоматизовану систему управління водними ресурсами.

2.  Пілотний проект на базі водогосподарських об’єктів Херсонської області.

Метою зазначеного проекту є відпрацювання організаційно-технічних та економічних засад роботи обласних управлінь меліорації і водного господарства в межах басейнового управління водного господарства, а районних і міжрайонних управлінь водного господарства - в межах адміністративних гідрографічних районів річкових басейнів. У процесі експерименту будуть відпрацьовані структура управління з експлуатації основних фондів, які знаходяться на балансі водогосподарських організацій, та механізм змішаного фінансування експлуатаційних витрат.

Другий етап реформування (2010-2012 роки)

Виходячи із результатів організаційно-економічного експерименту, набутого в процесі запровадження пілотних проектів, буде підготовлено повний пакет законодавчих, нормативно-правових, інструктивних та методичних документів з управління, використання і охорони вод.

Зокрема:

- будуть внесені відповідні зміни у Водний кодекс України, закони України “Про меліорацію земель”, “Про охорону навколишнього природного середовища”, Земельний кодекс України, Закон України “Про концесії”, Кодекс України про адміністративні правопорушення;

- підготовлені постанови Кабінету Міністрів України із затвердження:

  Положення про Басейнову раду, Положення про басейновий принцип управління та Положення про фінансово-економічний механізм змішаного фінансування;

- розроблені нормативно-методичні та інструктивні документи  діяльності зазначених організацій з організаційних, економічних та регуляторних питань.

Відповідно до адміністративно-територіальної реформи будуть визначені регіони річкових басейнів та встановлені їх межі. Буде проведена підготовча робота із впровадження в Україні басейнового принципу на всій території басейнів.

Третій етап реформування (2013-2015 роки)

Завершення створення Басейнових управлінь та Басейнових рад по всіх басейнах на основі прийнятих законодавчих та нормативно-правових актів, а також укладених Басейнових угод.  Тобто, створення системи державного управління водними ресурсами в річкових басейнах України, що забезпечить сталий розвиток економіки держави, участь територіальних громад, громадських організацій та водокористувачів у розподілі і охороні водних ресурсів.

Відповідно до нового адміністративно-територіального устрою України будуть створені з новими функціональними задачами такі басейнові управління:

Верхнього та Нижнього Дніпра, Західного і Південного Бугу,

Сіверського Дінця,  Дністра та Прута, Дунаю, Тиси,

Десни, Прип’яті, річок Приазов’я та  Криму.

Для забезпечення подачі води в маловодні регіони на базі управлінь каналів - Головного Каховського магістрального, Північно-Кримського, Дніпро-Донбас, Інгулецької зрошувальної системи, Дніпро-Інгулець будуть створені державні підприємства, які будуть інвестиційно привабливі і зможуть залучати вітчизняні та іноземні інвестиції.

Зазначені напрями реформування відповідають проекту Концепції охорони вод, розробленої Мінприроди, та проекту Положення про басейновий принцип управління водними ресурсами, розробленого Держводгоспом.

Реформування системи управління водними ресурсами забезпечить:

реалізацію стратегії державної водної політики, спрямованої на посилення екологічної та економічної безпеки держави, шляхом створення в Україні ефективного механізму використання, охорони та відтворення водних ресурсів, що відповідає міжнародній практиці;

оптимізацію фінансових витрат на управління, використання і охорону вод;

створення ефективної системи моніторингу та інформаційного забезпечення у сфері використання і охорони вод;

розвиток водогосподарської інфраструктури відповідно до ринкових умов господарювання;

покращення транскордонного і регіонального співробітництва України з сусідніми державами в галузі управління транскордонними водотоками і водними ресурсами;

залучення фінансової, технічної, правової та іншої допомоги з боку іноземних держав, особливо членів ЄС, та створення кращого інвестиційного клімату в державі.